[Ос В.]

Вчора відбувся таки літературний вечір Миколи Миколайовича. Дякувати Богу, понаперлося у два рази менше народу, ніж заявлялося, бо точно б усі не розмістилися. І так дехто стояв.
І взагалі, пиво по п'ятнадцять рубльов - це жлобство. Шоп ви в рот єблісь!

А вечір відбувся на заєбок. Микола читав вірші, усі уважно слухали і майже не підпездували.
Однак ледб-ледб не відбулася хуйня - у тому залі, де відбувалося дійство, якась компанія святкувала чийсь-то там День Народження. У повітрі відчувався аромат махачу, але все розвіялося. З перших віршів опінія почала гукати: "Микола, голосніше!", "Тихо, не пиздіть! дайте послухать" і тому подібне. Щоправда, ентузіазм незнайомців трохи поменшав після віршу "Потворна Целка", але до часу читання прози зріс знову.



Митець був такий В ударі, як о кажуть московіти - читаючи свою прозу, він настількі вживався у роль, що нещасне приміщення арт-галереї здригалось від вигуків його шалених та перверційованнихперсонажів. Так, це був справжній пиздець в гарному розумінні цього слова. Це дійсно було щось.

Кульмінацією, звичайно, було хорове читання віршу "Педонекрофілія". Звичайно, опінія не виклался на повну в плані гучності, адже в сусдньому залі сиділи діти, але все одно відчувалося, що люди вклали душу в цю декламацію.

@музыка: М.М. - Live In Shevchenko Park

@настроение: Зашибісь

@темы: Чотко, Да как нехуй делать!, Каллокагатия, хуй хуй хуй

Comments

[Нор]

оце тру) примите мои паздравляния. Возможно жаль шо я не пошол)

Ос, уси ци люди - цэ взагали хто? Мыкола якыйсь... Упэршэ чую.

З.Ы.
Сегодня как раз на педонекрофилоМАНе слышал реферат про суржик. Тебя бы туда)